Платіжне шахрайство під час великої війни

Протягом минулого року в Україні зафіксували 256 тисяч випадків незаконних дій з платіжними картками. Це на 5% менше, ніж було у 2024 році. Найактивнішими шахраї були у 2023 та 2024 роках. Водночас сума збитків від незаконних дій з картками за роки великої війни була найбільшою саме торік. Цьогоріч минулого місяця правоохоронці викрили ще декілька злочинних схем – шахраї прикидалися волонтерами, працівниками СБУ або обіцяли нібито державну допомогу.

Шахрайство з картками під час війни в Україні

Згідно зі звітами НБУ, у 2022 році в Україні зафіксували 218 тисяч випадків незаконних дій з картками клієнтів банків. З цієї кількості частка шахрайських операцій через інтернет становила 86%. Решта – через фізичні пристрої (торговельна мережа, банкомати, пристрої самообслуговування). Середня сума незаконної операції, яку проводили шахраї, становила 2,2 тисячі гривень. А загальна сума збитків від всіх випадків шахрайства у 2022-му оцінюється у 480 млн гривень.

У 2023 році кількість випадків незаконних дій з картками зросла на чверть – до 272 тисяч. Частка операцій через мережу інтернет майже не змінилася – 83%. Водночас сума збитків від незаконних дій з картками зросла відразу на 73% – до 830 млн гривень. Середня сума шахрайської операції зросла до 3,1 тисячі грн.

У 2024 році різкого сплеску або спаду випадків шахрайства з картками не фіксували, їхня кількість залишилася приблизно такою ж, як і у 2023-му – 270 тисяч (частка операцій в інтернеті – 93%). Однак саме на третій рік великої війни сума збитків від незаконних дій з картками зросла більше, ніж на третину, і перевищила 1 мільярд грн. Середня сума незаконної операції також зросла (+39%) і становила 4,2 тисячі гривень.

Торік спостерігалося зменшення кількості незаконних дій та шахрайських операцій з використанням платіжних карток, за якими люди зазнали збитків. Цей показник порівняно з 2024 роком знизився на 13,3 тис. операцій (або на 5%) – до 256 тисяч.

Сума збитків від незаконних дій та шахрайських операцій з використанням платіжних карток торік збільшилася майже на чверть (на 24%) – до 1,4 млрд грн, що є найбільше за роки великої війни. Це пов’язано зі зростанням середньої суми однієї незаконної операції на 30% порівняно з 2024 роком (із 4,2 тис. грн у 2024 році до 5,5 тис. грн у 2025-му). Більшість шахрайських випадків знову сталася в інтернеті – 91%.

Як не стати жертвою шахраїв

У НБУ нагадали, що найпоширенішими сценаріями шахрайства з грошима залишаються:

• повідомлення, дзвінки від шахраїв щодо отримання соціальної допомоги від державних чи міжнародних організацій. Громадяни переходять за посиланням та надають свої дані, за допомогою яких потім шахраї привласнюють гроші клієнтів;
• дзвінки від осіб, які видають себе за працівників служби безпеки банку, Національного банку або інших установ, щоб отримати реквізити платіжної картки, спонукати до здійснення операції (наприклад, щоб уникнути нібито блокування рахунків), отримання одноразових паролів із смс-повідомлень тощо;
• повідомлення у месенджерах, соціальних мережах щодо можливості отримання додаткового прибутку. У деяких випадках клієнт дійсно спочатку може отримати якийсь невеликий дохід за виконання певних завдань у соціальних мережах чи в інтернеті, а потім шахраї спонукають його здійснити якусь купівлю чи переказ коштів, після чого зникають;
• виготовлення eSIM-картки замість SIM-картки фінансового номера клієнта після виманювання кодів доступу до застосунків операторів мобільного зв’язку. Надалі шахраї можуть за допомогою такого фінансового номера отримати доступ до платіжного застосунку / інтернет-банкінгу банку та викрасти гроші з рахунків.

Українців просять дотримуватися правил безпечного використання платіжних карток. У жодному разі не надавати стороннім особам реквізити [номер платіжної картки, термін її дії, три цифри на звороті картки (CVV-код)], логін та пароль для входу до інтернет-банкінгу, одноразові паролі, що надсилаються в смс-повідомленнях від надавача платіжних послуг (зокрема банків) та операторів мобільного зв’язку, персональні дані тощо. Також не слід не переходити за посиланнями, що надходять у месенджери, смс, e-mail для підтвердження входу в платіжний застосунок / інтернет-банкінг, підтвердження платіжних операцій тощо.

Ще в НБУ рекомендують пройти ідентифікацію в оператора мобільного зв’язку (тобто підв’язати SIM-картку до своїх ідентифікаційних даних) та не використовувати неперсоніфіковану SIM-картку як фінансовий номер телефону, а також підключити додаткові сервіси захисту SIM-карток.