Після створення територіальних громад доступ до адміністративних та соціальних послуг став одним із важливих питань для мешканців. Формально всі жителі громади мають однакові права, але на практиці можливість отримати потрібну послугу може залежати від того, де саме людина живе.
Для мешканця центру громади багато питань можна вирішити без значних витрат часу на дорогу. Поруч можуть бути органи місцевого самоврядування, ЦНАП, медичні, освітні та соціальні установи. У старостинських округах ситуація дещо інша: частину питань можна вирішити на місці через старосту або місцеві установи, але для окремих послуг іноді доводиться їхати до центру громади.
Тут виникає важливе питання — чи можна вважати послугу однаково доступною, якщо одному мешканцю до неї кілька хвилин пішки, а іншому потрібно витратити годину на дорогу?
Водночас цифровізація поступово змінює цю ситуацію. Частину документів, заяв та довідок сьогодні можна оформити онлайн. Це особливо важливо для людей, які живуть далеко від адміністративного центру. Але цифрові можливості також залежать від якості інтернету, наявності техніки та цифрових навичок.
Є й інший аспект — інформування. Мешканці віддалених сіл повинні знати, які послуги вони можуть отримати у своєму старостинському окрузі, які питання допомагає вирішити староста та коли потрібно звертатися безпосередньо до центру громади.
Тому порівнювати центр громади та старостинські округи варто не лише за кількістю установ. Важливо враховувати відстань, транспортне сполучення, можливість отримати послугу на місці, доступ до інтернету та якість комунікації з мешканцями.
Рівність у громаді — це не обов’язково ситуація, коли всі установи розташовані в одному місці. Це насамперед можливість кожного мешканця отримати необхідну послугу без надмірних перешкод. Саме тому розвиток старостинських округів, виїзні прийоми, цифрові послуги та якісне інформування можуть стати важливими інструментами, які допоможуть скоротити відстань між центром громади та найвіддаленішими селами.
Коментарі